Диявол криється в деталях. Як писати тексти в рекрутингу

SOLD OUT

Станом на 29.11 вільних місць на воркшопі не залишилось. Але не засмучуйтесь, адже згодом, на цій же сторінці, ви зможете придбати його запис. Аби не пропустити оновлень, радимо підписатися на нашу сторінку в LinkedIn

Зареєструватися

Тексти — один із головних атрибутів діяльності рекрутера або рекрутерки. На жаль, їм не завжди приділяють належну увагу, а подекуди ними й зовсім нехтують. Настав час це виправити. 

Don’t Panic IT Recruiting Agency запускає серію воркшопів, повністю присвячених темі текстів. Говоритимемо, показуватимемо, розбиратимемо, а головне — вчитимемось писати власні тексти.

На першому воркшопі зупинимося на такому:

  • тексти у 2022 році: їхнє призначення і функції;
  • нова редакція Українського правопису та чому це важливо знати;
  • текст і рекрутинг: точки перетину;
  • повідомлення-стукалки: що й як у них писати (+ практика);
  • опис вакансії: що має бути, а без чого можна обійтися (+ практика). 

Спікери:

Юлія Гаврилюк

Talent Sourcing Lead у Don’t Panic IT Recruiting Agency

yuliia@dontpanic.team

Максим Тимченко

Copywriter & Community Manager у Don’t Panic IT Recruiting Agency

maksym@dontpanic.team

 

Кому буде цікаво:

Час:

29 листопада, 18:00-19:15 –

1 група (SOLD OUT)

30 листопада, 18:00-19:15 –

2 група (SOLD OUT)

Формат:

Онлайн + Запис

Вартість: 

250 грн (50% коштів віддаємо ЗСУ (“Повернись живим”)

Бонус:

Після воркшопу всім учасникам і учасницям відправляємо практичні матеріали з теми.

Рекрутерам і
рекрутеркам

Сорсерам і
сорсеркам

Всім, хто дотичний або дотична до роботи із текстами

Отримати запис воркшопу

SOLD OUT

Зареєструватися

– Чи всі члени команди Innocode живі і здорові від початку повномасштабної війни? Чи у безпеці? Якою є географія співробітників?

Найбільше переймалися за київський офіс і людину з Маріуполя. Колеги звідти одразу виїхали. Один зі співробітників знаходиться у Путивлі Сумської області біля кордону — вирішив залишитися, працює кожного дня. Дехто вже встиг повернутися до Києва. Частина людей зі львівського офісу відправилась у села в області, дехто поїхав на Франківщину. Більшість перебуває у Львові і довкола.

– Чи була у компанії політика щодо евакуації київського офісу?

Ми почали говорити про це ще в грудні. У січні до нас приїхала частина колег із Норвегії на щомісячний загальний мітинг. Зійшлися на тому, що найважливіше — це персональний план кожної людини. Компанія не володіє людьми, усі вільні, кожен вирішує сам за себе. Хтось не може залишити батьків, хтось — дітей. Норвезькі колеги пропонували відкрити офіс у Польщі.

Ми не вірили, що почнеться велика війна. До 23 числа обговорювали її як “план B”. Зробили файлик, де попросили команду написати персональну стратегію: “я залишаюсь” або “я виїжджаю”. Домовилися про план дій із менеджерами, попросили кожного із них тримати контакт зі своїми людьми (5-6 людей у кожному відділі).

Такою була ситуація наприкінці січня. А потім трапився дивний збіг обставин. У Львові ми орендуємо офіс у гарній віллі «Юлієтка». Серед іншого, там є просторі підвали, які довгий час ніхто не ремонтував.

Підвал-бомбосховище в офісі Innocode

У грудні, за два місяці до повномасштабного вторгнення, до компанії звернувся колишній військовий з АТО, який шукав роботу різноробом, тож його з радістю запросили. Він усе розчистив і побілив, зробив проводку. Так команда отримала неймовірно красивий підвал, а тепер називаємо його бомбосховищем. Вже у лютому, коли посилилась напруга, вирішили купити туди води і батончиків — раптом доведеться спускатись. Ніхто не міг подумати, що ми будемо активно користуватися цими запасами, починаючи з березня.

– Як швидко повернулися в роботу після 24 числа?

У понеділок, 28 лютого, у компанії мали загальну щомісячну зустріч, де, замість звичних статусів, обговорювали, як діяти далі. Домовились, що всі, хто можуть працювати, активно включаються в роботу, адже потрібно підтримувати клієнтів і державну економіку, донатити на ЗСУ, купувати броніки, каски. Для цього потрібні гроші.

У компанії зрозуміли: аби не впадати в шок, треба діяти. Організували тренінг з першої домедичної допомоги, запросили психолога поговорити про ментальне здоров’я і компанію, яка розповіла про інформаційну гігієну.

– Якою була реакція норвезького офісу?

Ще під час січневого візиту норвежці завірили, що всіляко підтримують Україну, в тому числі, на рівні державного уряду.

У перші декілька днів вони моментально зорієнтувались: підготували 40 будинків, які могли б надати для безкоштовного проживання, якщо хтось із наших опиниться у Норвегії.

– Щодо клієнтів компанії: їх побільшало чи поменшало?

Зберегли усіх клієнтів і виплати. Деякі з клієнтів хотіли платити наперед і пропонували допомогу з житлом у Норвегії. Компанія вирішувала фінансові питання індивідуально: комусь платили завчасно, хтось навпаки просив притримати гроші. Оскільки у березні повернулися до звичної діяльності, виставили рахунки клієнтам і закрили всі задачі, вже на початку квітня декільком людям підняли зарплати після перегляду.

– Розкажіть про рекрутинг в Innocode в умовах [повномасштабної] війни.

Ще до 24 лютого почали пошуки офіс-менеджера, а вже після найняли одну з кандидаток. Відтепер маємо двох офіс-менеджерів, один з яких — Андрій — на фронті.

Офіс-менеджер Андрій (Innocode) захищає Україну на фронтіВін із третьої спроби потрапив у ТрО. Нещодавно забрали на фронт. Домовились, що повністю зберігаємо зарплату і прикриваємо його — обов’язки розподілили між собою. СТО мобілізували до лав ЗСУ, але він поки що у Львові, працює у штабі.

Також ще у січні найняли розробника, а вийшов він вже у березні. Постійно тримали зв’язок і чекали на нього. Врешті він дійшов, відпрацював перший місяць і всі задоволені.

Сподобалась ініціатива одного з рекрутерів, який у файлику збирав людей, що втратили роботу чи самі пішли з компаній, для яких ще досі «не все так однозначно». Часто є потреба надіслати людині вакансію або ж порадити когось на певну посаду. Важливо допомогти українцям, що втратили роботу в Україні.

– Поговорімо про волонтерську діяльність компанії й індивідуальні ініціативи співробітників.

Ми взяли шефство над підрозділом ЗСУ, в якому служить офіс-менеджер Андрій. Збираємо і відправляємо все, чого вони потребують.

Наш львівський офіс впродовж трьох місяців функціонував як хаб для біженців: багато коштів йшло на те, щоб підтримувати його у належному стані, аби люди могли жити, спати, харчуватися. З нами жила команда волонтерок: 8 дівчат, які працюють на розподілі гуманітарки ще з 2014 року. Віддали їм окрему кімнату. Маємо в офісі душ і кухню, тож є бодай умовний комфорт.

Львівська команда зібрала кошти на 2 тепловізори. Знаю, що дехто допомагає тваринам, хтось розвантажує вагони, інші долучаються до сортування гуманітарки.

Ми перекладаємо і редагуємо інформацію для українських біженців у Норвегії: https://www.si-ukraina.no/uk.

Ще один клієнт зв’язався з нашим СТО, власноруч організував доставку гуманітарної допомоги, прилетів із нею у Польщу. Далі вже поляки довезли до кордону, а наш СТО забрав у Львові.

– Доволі наївне питання у нинішніх реаліях, та все ж: якими є плани Innocode на найближче майбутнє?

На території нашої львівської вілли є недобудований будиночок. Маємо плани відновити його і зробити ще один красивий офіс. Плануємо знайти клієнтів, наймати людей, розвиватися. Ми плануємо жити. І жити красиво. Я обіцяла, що привезу тюльпанів з Нідерландів, і ми засадимо ними всю нашу ділянку. А пані Наталя, яка утримує офіс і прибудинкову територію в чистоті, цього року зробить город: у нас будуть кріп, огірки і редиска.

– Чи всі живі і здорові? Якою є географія команди?

Усі живі й здорові, роззосереджені по Україні (Київ, Львів, Одеса,) та закордону (Чехія, Польща, Іспанія, Великобританія).

Працюємо віддалено з можливістю відвідувати офіс у Львові.

– У фейсбуці бачили, що BotsCrew активно волонтерили у Київській області. Розкажи про це детальніше.

Ми активно волонтерили з перших днів, допомагали через “Пласт”. Приймали гуманітарну допомогу з-за кордону, розподіляли через різні організації, завозили напряму військовим. Сумарно під 35 бусів перетранспортували.

Багато допомагала Українська греко-католицька Церква Таллінна. Ми зустрічали на кордоні, перевантажували в нашу машину і розвозили куди треба.

У перший місяць війни, за запитом від військових хірургів, придбали швидку допомогу й броньовану інкасаторську машину для Тероборони Києва. Потім ці машини передали ЗСУ: одна знаходиться під Миколаєвом, друга — десь на Сході.

Робили три вилазки у Київську область, останній раз — із французьким журналістом. Завозили гуманітарну допомогу в Ірпінь, Бородянку і навколишні села за декілька днів після звільнення.

Ми вже перерахували на “Повернись Живим” близько 2,4 млн грн., а загалом на допомогу армії витратили більше 4 млн.

BotsCrew 2

– Хтось із BotsCrew пішов у ЗСУ? 

Одного колегу мобілізували у перший день війни. Компанія зберегла його зарплату у повному обсязі.

– Яка загалом ситуація із зарплатами у компанії? 

Виплачуємо вчасно і в повному обсязі. У перший місяць заморозили performance review. Згодом, коли ситуація прояснилась, опцію повернули і вже провели сімнадцять переглядів, часто зі збільшенням компенсації.

– У ФБ ви писали про 5 нових контрактів під час війни. Можливо, зараз їх стало ще більше. Розкажи детальніше про діяльність компанії після 24 лютого. 

Так, додався ще один, шостий. Все це дуже потужні довгострокові контракти: зокрема, великий американський стартап ProofPilot, один з найбільших виробників автівок Honda, всесвітньо відома PR-агенція Leo Burnett.

Також маємо проєкт, що чудово зарекомендував себе, у сфері клінічних випробувань. Від початку пандемії COVID-19 ми допомагали Moderna шукати пацієнтів для третьої фази випробування вакцини. Це пришвидшило вихід продукту на ринок.

Я вражений, адже не очікував, що під час війни могло бути так потужно. Команда показала себе дуже сильно, згуртовано. Всі наполегливо працювали, з підвалів, укриттів — хто де міг. З перших днів вирішили, що будемо заробляти гроші, виплачувати зарплати, а прибутки віддавати на Збройні Сили України.

Березень став найприбутковішим місяцем за всю історію компанії. Ми постійно зростаємо і останні місяці перед повномасштабною війною часто били наші рекорди прибутковості,, але ніхто не припускав, що подібне станеться і у часи війни. Всі гроші, зароблені з лютого по травень, задонатили на ЗСУ.

Крім того, тепер у нас є класна опція — супутниковий інтернет Starlink. Оскільки ми є учасниками Львівського ІТ Кластеру, їхній СЕО [Степан Веселовський] напряму контактував з Ілоном Маском, і йому вдалось домовитись. На щастя, у нас не було потреби ним користуватись, але як частина історії BotsCrew — це круто.

– Більшість клієнтів BotsCrew знаходяться у США і Великій Британії. Якою була їхня реакція на події? Чи допомагали вони?

Партнери і клієнти нас повністю підтримали. Деякі клієнти питали: куди можемо надіслати кошти? Звичайно, давали їм посилання на “Повернись живим”, а вони потім скидали скріншоти. Інші навіть спеціально виділили своїх програмістів, аби ті стали до лав української ІТ-армії і виконували завдання.

Клієнти і партнери взяли участь у фандрейзингу на ще дві швидкі допомоги, які вивозять поранених з лінії фронту.

BotsCrew 3

– Про рекрутинг в компанії. Як змінився процес найму впродовж останніх місяців?

Ми продовжуємо наймати як в Україні — адже тут хороший пул талантів, —. так і за кордоном. Переважно фокус на українських ФОПах. Від клієнтів є запит, аби команда була збалансована: бодай один фахівець за кордоном, щоб мати постійний зв’язок. Решта може знаходитися в Україні.

Трапляються й випадки, коли нам кажуть: хочемо саме в Україні. У нас є потужний партнер з Америки, який раніше жив у Львові.. Він спеціально переніс деякі позиції з Індії в Україну. Каже: “Назаре, ми приїдемо зі Штатів та Індії і проведемо тімбілдинг у Львові після перемоги”.

За відчуттями наймати стало простіше, почали швидше закривати позиції. Менше вакансій — менше вибору, відтак стало легше знаходити людей.

– Абстрактне і дещо наївне питання, та все ж: які думки щодо майбутнього?

– Рівень організації українців, волонтерського руху — це те, що нас вирізняє. Унікальний прецедент в історії. Ми обов’язково відіб’ємо атаку русні і будемо розвиватися.

Бесідував: Максим Тимченко

24 лютого наше життя поділилось на “до” і “після”, де “до” стали згадувати значно менше, а “після” зайняло собою увесь простір, і не лишень інформаційний. Ми, рекрутингова агенція Don’t Panic, вирішили дослідити вищезгадане “після” на прикладі українських ІТ-компаній. 

Поспілкувалися з п’ятьма командами, що мають офіси в різних куточках України, у тому числі, в тимчасово окупованому Херсоні. Нам випала нагода почути дуже різні, але завше оптимістичні і загартовані випробуваннями голоси. Розпитали про робочі процеси, зарплати, прибутки і найм в умовах повномасштабної війни з рф. Не оминули увагою волонтерську діяльність та колег, що стали до лав ЗСУ. Голосно заявили про мрії і плани на майбутнє. Світле майбутнє сильної держави надзвичайних людей.

ZibraAI BotsCrew Postindustria Uproad Innocode
Рік заснування 2021 2016 2006 2021 2010
Сфера діяльності Deep tech компанія, яка створює технології і продукти для розробників ігор. Створення кастомних чат-ботів і голосових помічників Розробка клієнтських рішень у  галузях Healthcare, Fashion, AdTech, FinTech; власний продукт –  AI/ML Додаток, в якому американські водії сплачують рахунки за платні дороги Створення продуктів та рішень для медіа та контент провайдерів
Офіс (станом на 23 лютого) Київ Львів Миколаїв, Херсон, США, Чорногорія, Хорватія Київ, США Львів, Київ, Норвегія, Швеція
Представник/-ця Костянтин Тимощук, Head of Growth  Назар Гембара, CEO Олексій Горовий, CPO;

Віталій, розробник

Катерина Бебех, Senior Manager of HR, Finance and Administration Ірина Нагорна, COO

Про географію команди

ZibraAI: В перші декілька днів більшість людей із команди евакуювалися. Основний напрямок – Захід України. Хтось поїхав у рідну хату до батьків, хтось зняв готель. Були випадки, коли люди їхали у Івано-Франківськ, а зупинялися в Тернополі. Двоє дівчат поїхали за кордон. Всі, хто хотів, встигли виїхати. У Києві залишилося близько 10% команди. 

Зокрема, розробник Діма Булатов увесь цей час живе на Позняках. В той час як у місті падали ракети, він із бомбосховища відповідав людям у дискорд-спільноті. Це ком’юніті на 860+ учасників, що сформувалось довкола наших проєктів: клієнти, розробники зі сфери та ентузіасти.

Маємо плани щодо відкриття офісу на Заході країни. Рішення ухвалюватимемо разом із Roosh, адже ми частина їхньої екосистеми. Вони займаються пошуком хабу — є декілька варіантів. Обиратимемо той, який вмістить найбільшу кількість людей, щоб зосередити там одразу декілька компаній. 

 Богдан (ZibraAI) призвичаївся до віддаленої роботи за містом                    Богдан (ZibraAI) призвичаївся до віддаленої роботи за містом

 

Uproad: Дякувати Богу, вся команда знаходиться у безпечних місцях. Хтось поїхав за кордон, хтось залишився. Співвідношення 60/40 на користь тих, хто виїхав. Можна сказати, команда стала міжнародною: наші люди є в Польщі, Чехії, у Франції, Латвії. 

У нас був співробітник у Ворзелі. Раз на день знаходив можливість вийти на зв’язок. Врешті вони з родиною змогли виїхати на Захід України. 

BotsCrew: Усі живі й здорові, роззосереджені по Україні (Київ, Львів, Одеса,) та закордону (Чехія, Польща, Іспанія, Великобританія). 

Postindustria, Олексій, CPO: Більшість із нас наразі у відносній безпеці. За декілька тижнів близько 70% команди перемістились у західні й центральні регіони України. 

Співробітники, які мали на те законні підстави, евакуювались за кордон та працюють в наших офісах у Хорватії та Чорногорії.   

Частина команди залишилась і продовжує працювати з окупованого Херсону. Незважаючи на проблеми зі звʼязком, люди залишаються інтегрованими в проєкти, як і раніше.

Віталій, розробник: Компанія пропонувала релокейт співробітникам і їх сім’ям, багато хто скористався. Поїхати допомагають і зараз, але зробити це вже набагато складніше. 

Херсон — це Україна, хоч тут і розмовляють переважно російською. Люди виходили на мітинги. Ми з родиною лишаємось у місті й чекаємо на перемогу. 

Innocode: Найбільше переживали за наш київський офіс і людину з Маріуполя. Колеги звідти одразу виїхали. Один зі співробітників знаходиться у Путивлі Сумської області біля кордону — вирішив залишитися, працює кожного дня. Дехто вже встиг повернутися до Києва. Частина людей зі львівського офісу відправилась у села в області, дехто поїхав на Франківщину. Більшість людей перебуває у Львові і довкола. 

Про життєдіяльність компанії після 24 лютого

BotsCrew: Команда показала себе дуже сильно та згуртовано. Усі наполегливо працювали, зокрема в укриттях — хто де міг. З перших днів вирішили, що будемо заробляти гроші, виплачувати зарплати, а прибутки віддавати на Збройні Сили України. 

Крім того, тепер у нас є класна опція — супутниковий інтернет Starlink. Оскільки ми є учасниками Львівського ІТ Кластеру, їхній СЕО [Степан Веселовський] напряму контактував з Ілоном Маском, і йому вдалось домовитись. На щастя, у нас не було потреби ним користуватись, але як частина історії BotsCrew — це круто.

Innocode: З нами трапилась цікава історія. У Львові ми орендуємо офіс у напрочуд гарній віллі “Юлієтка”. Серед іншого, тут є просторі підвали, які довгий час ніхто не ремонтував. 

У грудні, за два місяці до повномасштабного вторгнення, до нас звернувся колишній військовий з АТО, який шукав роботу різноробом, тож ми з радістю його запросили. Він усе розчистив і побілив, зробив проводку. Так ми отримали неймовірно красивий підвал, а тепер називаємо його бомбосховищем. Вже у лютому, коли посилилась напруга, вирішили купити туди води і батончиків — раптом доведеться спускатись. Ніхто не міг подумати, що ми будемо активно користуватися цими запасами, починаючи з березня. 

У понеділок, 28 лютого, ми мали загальну щомісячну зустріч, де, замість звичних статусів, обговорювали, як діяти далі. Домовились, що всі, хто можуть працювати, активно включаються в роботу, адже нам потрібно підтримувати клієнтів і державну економіку, донатити на ЗСУ, купувати броніки, каски. Для цього потрібні гроші. . 

Ми зрозуміли: аби не впадати в шок, треба діяти. Організували тренінг з першої домедичної допомоги, запросили психолога поговорити про ментальне здоров’я і компанію, яка розповіла нам про інформаційну гігієну. 

 Підвал-бомбосховище в офісі InnocodeПідвал-бомбосховище в офісі Innocode

ZibraAI: Спочатку роботу поєднували з волонтерством. Великими силами допомагали на ІТ-фронті. За декілька тижнів відновили продуктивність до звичних показників. Застою як такого не було, адже ми продуктова компанія — у нас завжди є великий беклог задач, до якого треба ставати і робити. 

Uproad: Якихось відчутних змін немає. Працюємо, як і до [повномасштабної] війни. 

На щотижневих п’ятничних зустрічах обговорювали, хто як себе почуває, у кого які складнощі, ділилися новинами. Раніше були сльози і емоції, тепер ситуація стабілізувалася, зустрічаємось вже раз на два тижні. Якщо спочатку поставали питання “як жити?”, “куди бігти?”, то зараз обговорюємо більш приємні, буденні питання, на кшталт дитячих садочків. 

Запустили індивідуальні й групові сесії з психологом. Компанія закупила лептопи для тих, хто працював за комп’ютером, аби підвищити їхню мобільність. 

Postindustria, Олексій, CPO: На першому місці для нас безпека, а вже далі — бізнес. Ми виділили час на переміщення у більш безпечні регіони. Компанія компенсувала усі години. 

Команда нашого подкасту про технології (а тепер часто і про відстоювання нашої незалежності) — Pi Tech давно намагалась перейти на українську і ми це зробили. Тепер і у внутрішніх комунікаціях кожен з нас намагається спілкуватись українською.

Понад усе пишаюся нашою командою та вдячний кожному за те, що знайшли сили не тільки повернутися до життя, а й до роботи.    

Віталій, розробник: Найскладнішим був перший тиждень. В один момент здалося, що все, кінець. А потім прийшло усвідомлення того, що потрібно боротися: є сенс жити, працювати і чекати деокупації Херсона.

Про фінанси і клієнтів

Postindustria, Олексій, СPО: Усі компенсації, бонуси та зарплати збережно, жодних скорочень. Навпаки 25-го зробили виплату зарплати достроково. Запровадили окремий пакет компенсацій під час війни: витрати на релокацію, оренду житла, допомогу колегам, чий дохід менший за зарплату топових інженерів. 

З фонду компанії, організованого в перші дні, ми надавали фінансову допомогу співробітникам на персональні потреби чи волонтерську діяльність.   

Усі партнери та клієнти залишились із нами, адже одна з головних переваг компанії — делівері — залишилась без змін. Більш того, з лютого в нас зʼявилися нові партнери. Кожен з них підтримував і продовжує підтримувати Україну та співробітників компанії.

ZibraAI: Зарплати не урізали, навпаки перші виплати зробили трохи раніше, ніж повинні були: 24-25 лютого. Жодних скорочень немає і не планується.

А продажі збільшились. Березень – рекордний місяць за кількістю проданих копій плагіна Zibra Liquids

BotsCrew: Березень став найприбутковішим місяцем за всю історію компанії. Ми постійно зростаємо і останні місяці перед повномасштабною війною часто били наші рекорди прибутковості,, але ніхто не припускав, що подібне станеться і у часи війни. Всі гроші, зароблені з лютого по травень, задонатили на ЗСУ. 

Ніхто з клієнтів нас не покинув. Більше того — долучились нові. Шість потужних контрактів: зокрема великий американський стартап ProofPilot, один з найбільших виробників автівок Honda, всесвітньо відома PR-агенція Leo Burnett. 

Також маємо проєкт, що чудово зарекомендував себе, у сфері клінічних випробувань. Від початку пандемії COVID-19 ми допомагали Moderna шукати пацієнтів для третьої фази випробування вакцини. Це пришвидшило вихід продукту на ринок. 

Зарплати виплачуємо вчасно і в повному обсязі. У перший місяць заморозили performance review. Згодом, коли ситуація прояснилась, опцію повернули і вже провели сімнадцять переглядів, часто зі збільшенням компенсації.

Innocode: Зберегли усіх клієнтів і виплати. Деякі з клієнтів хотіли платити наперед і пропонували допомогу з житлом у Норвегії. Компанія вирішувала фінансові питання індивідуально: комусь платили завчасно, хтось навпаки просив притримати гроші. Оскільки у березні ми повернулися до звичної діяльності, виставили рахунки клієнтам і закрили всі задачі, вже на початку квітня декільком людям підняли зарплати після перегляду.

Uproad: Компанія залишила бонуси і вихідні на свята, не дивлячись на те, що в країні їх скасували у зв’язку з воєнним станом.

Виконуємо всі зарплатні зобов’язання, перші виплати здійснили раніше запланованого, наприкінці лютого. Зараз не фіксуємо кількість годин на робочому місці. Усі дні, коли людині треба вирішити особисті питання, оплачуються. Перш за все, важить особиста безпека. 

Innocode: Ще до 24 лютого ми почали пошуки офіс-менеджера, а вже після найняли одну з кандидаток. Відтепер маємо двох офіс-менеджерів, один з яких на фронті. 

Також ще у січні найняли розробника, а вийшов він вже у березні. Постійно тримали зв’язок і чекали на нього. Врешті він дійшов, відпрацював перший місяць і всі задоволені. 

Сподобалась ініціатива одного з рекрутерів, який у файлику збирав людей, що втратили роботу чи самі пішли з компаній, для яких ще досі “не все так однозначно”. Часто є потреба надіслати людині вакансію або ж порадити когось на певну посаду. 

Офіс-менеджер Андрій (Innocode) захищає Україну на фронтіОфіс-менеджер Андрій (Innocode) захищає Україну на фронті

ZibraAI: Відновили найм за 3-4 тижні після початку повномасштабної війни. Не відмовились від жодного з планів, що закладали в roadmap компанії. 

Найняли декількох інженерів: Senior ML Engineer і Senior 3D-розробника. Також у нас з’явився Community Manager у відділі Growth. До кінця другого кварталу плануємо збільшити команду ще на 6-7 людей. 

Uproad: Станом на 24 лютого мали 6 відкритих вакансій. Жодну із позицій не скоротили. За цей час найняли 4 людей. Компанії важливо наймати саме українців, у тому числі й тих, що перебувають за кордоном. 

Postindustria, Олексій, СPО: З 24-го лютого ми призупинили активний найм. Вакансії залишались відкритими, тож ті, хто потребував роботи, могли подати заявку — обробляли їх у звичайному режимі. Наприкінці квітня повернулися до активного найму.

З 2014 року ми не наймаємо у росії, а віднедавна зʼвився ще один фільтр: не беремо у команду релокованих вихідців із країни агресора. 

В умовах повномасштабної війни плани щодо розширення компанії змін не зазнали. Ми й надалі працюємо над новими напрямами в ML/AI, у квітні відкрили 4 нові вакансії, дві з яких — в Україні. 

BotsCrew: Ми продовжуємо наймати як в Україні — адже тут хороший пул талантів, —. так і за кордоном. Переважно фокус на українських ФОПах. Від клієнтів є запит, аби команда була збалансована: бодай один фахівець за кордоном, щоб мати постійний зв’язок. Решта може знаходитися в Україні. 

Трапляються й випадки, коли нам кажуть: хочемо саме в Україні. У нас є потужний партнер з Америки, який раніше жив у Львові.. Він спеціально переніс деякі позиції з Індії в Україну. Каже: “Назаре, ми приїдемо зі Штатів та Індії і проведемо тімбілдинг у Львові після перемоги”. 

За відчуттями наймати стало простіше, почали швидше закривати позиції. Менше вакансій — менше вибору, відтак стало легше знаходити людей.

Про колег, які пішли в ЗСУ

Postindustria, Олексій, СPО: Одного з наших колег мобілізовано й наразі він у лавах ЗСУ захищає Україну на фронті. Ми опікуємося забезпеченням його підрозділу та допомагаємо його сімʼї.

BotsCrew:  Нашого колегу мобілізували у перший день війни. Компанія зберегла його зарплату у повному обсязі. 

Innocode: Наш офіс-менеджер Андрій із третьої спроби потрапив у Тероборону. Нещодавно забрали на фронт. Домовились, що повністю зберігаємо зарплату і прикриваємо його — розподілили обов’язки між собою. Нашого СТО мобілізували до лав ЗСУ, але він поки що у Львові, працює у штабі. 

Про волонтерську діяльність

Innocode: Взяли шефство над підрозділом ЗСУ, в якому служить офіс-менеджер Андрій. Збираємо і відправляємо все, чого вони потребують. Наш львівський офіс впродовж трьох місяців функціонував як хаб для біженців: багато коштів йшло на те, щоб підтримувати його у належному стані, аби люди могли жити, спати, харчуватися. З нами жила команда волонтерок: 8 дівчат, які працюють на розподілі гуманітарки ще з 2014 року. Віддали їм окрему кімнату. Маємо в офісі душ і кухню, тож є бодай умовний комфорт. 

Львівська команда зібрала кошти на 2 тепловізори. Знаю, що дехто допомагає тваринам, хтось розвантажує вагони, інші долучаються до сортування гуманітарки.

У перші дні норвезька команда надіслала список із 40 будинків, які готова була надати для безкоштовного проживання, якби хтось із наших поїхав у Норвегію. Також ми перекладаємо і редагуємо інформацію для українських біженців у Норвегії: https://www.si-ukraina.no/uk

Ще один клієнт зв’язався з нашим СТО, власноруч організував доставку гуманітарної допомоги, прилетів із нею у Польщу. Далі вже поляки довезли до кордону, а наш СТО забрав у Львові. 

ZibraAI: Наші розробники допомагали вирішенням задач на ІТ-фронті. Маркетинговий напрям був також задіяний у волонтерську діяльність: розробка різноманітних інформаційних кампаній, всього, що стосується роботи з людьми: як нашими, так і ворога.

Ми запустили крутий NFT-проєкт, спрямований на допомогу країні та людям, які постраждали внаслідок війни. Sirens Gallery — це 1991 зображення вирішальних подій війни, які можна буде придбати у вигляді NFT-токенів. Мінімальна стартова ціна за один NFT – еквівалентна $100. 100% коштів від продажу NFT-творів будуть передані на благодійність – гуманітарну допомогу постраждалим від війни українцям та відбудову українських міст.

Олександр (ZibraAI) вдень писав код, а ввечері патрулював місто

Олександр (ZibraAI) вдень писав код, а ввечері патрулював місто

Postindustria, Олексій, СPО: Колеги на півдні організовували доставку ліків, продуктів харчування, допомагали із прихистком залишених тварин. Шукали житло тим, хто прямував на Захід. Дехто з команди опікуються забезпеченням окремих захисників у ЗСУ. 

В перші дні відкрили фонд, долучились партнери та клієнти компанії. Завдяки фонду ми надали фінансову допомогу більш ніж 10 сімʼям, які постраждали від війни, та підтримали кожен благодійний запит від наших співробітників–волонтерів.

Співробітники технічних команд зі сторони клієнтів також доєднались до підтримки і донатили на “Повернись Живим”.  

Postindustria бере участь в ініціативі KOLO — групі ІТ-компаній, що займаються фінансуванням потреб ЗСУ.     

Віталій, розробник: Компанія допомагає грошима тим, хто їх потребує. Також виділяє кошти на добрі справи: ми з дружиною до середини квітня займалися волонтерством. Окрім власних, витрачали й гроші компанії. 

Uproad: Засновник корпорації Kapsch TrafficCom, до складу якої входить Uproad, Джордж Капш виділив гроші для підтримки української команди під час війни. 

Команда в США провела кампанію зі збору коштів на платформі Fundly: долучалися як співробітники, так і пересічні небайдужі американці. Ці кошти здебільшого йдуть на точкові потреби волонтерів. 

Operational Lead Сергій разом із дружиною координували доставку безкоштовних ліків з Канади і відправляли в лікарні та будинки для людей похилого віку. 

Фахівці з Uproad брали участь у розробці дизайнів для сайтів допомоги армії.

Допомагали сім’ям і друзям співробітників: зокрема, наша чудова команда зібрала кошти на лікування моїй подрузі, яка 38 днів знаходилась в окупації у Ворзелі. Необхідну суму зібрали за 4 години.

BotsCrew: Ми вже перерахували на “Повернись Живим” близько 2,4 млн грн., а загалом на допомогу армії витратили більше 4 млн. 

Приймали гуманітарку з-за кордону, розподіляли через різні організації, завозили безпосередньо військовим. Усього десь 35 бусів транспортували. 

У перший місяць війни, за запитом від військових хірургів, придбали швидку допомогу й броньовану інкасаторську машину для Тероборони Києва. Потім ці машини передали ЗСУ: одна знаходиться під Миколаєвом, друга — десь на Сході. 

Робили три вилазки у Київську область, останній раз — із французьким журналістом. Завозили гуманітарну допомогу в Ірпінь і навколишні села за декілька днів після звільнення. 

Наші клієнти також допомагали. Питали: куди можемо надіслати кошти? Звичайно, давали їм посилання на “Повернись живим”, а вони потім скидали скріншоти. Деякі клієнти навіть спеціально виділили своїх програмістів, аби ті стали до лав української ІТ-армії і виконували завдання. 

Команда BotsCrew приймала гуманітарку з-за кордону і розвозила військовим

Команда BotsCrew приймала гуманітарку з-за кордону і розвозила військовим

Про плани, мрії й побажання

Uproad: Дуже хочеться повернутися у свої домівки і зібратися в офісі та разом відсвяткувати День Перемоги нашої України.

BotsCrew: Рівень організації українців, волонтерського руху — це те, що нас вирізняє. Унікальний прецедент в історії. Сильні й відважні, ми відіб’ємо атаку русні і будемо розвиватися.

Postindustria: Безпеки всім, хто зараз захищає нашу Україну, особливо на фронті. Найшвидшої перемоги! Мріємо зустрітися з командою у миколаївському та херсонському офісах. 

ZibraAI: До кінця року плануємо почати роботу над новими ефектами. Першим зовсім скоро стане дим. 

Innocode: На території нашої львівської вілли є недобудований будиночок. Маємо плани відновити його і зробити ще один красивий офіс. Плануємо знайти клієнтів, наймати людей, розвиватися. Ми плануємо жити. І жити красиво. Я обіцяла, що привезу тюльпанів з Нідерландів, і ми засадимо ними всю нашу ділянку. А пані Наталя, яка утримує офіс і прибудинкову територію в чистоті, цього року зробить город: у нас будуть кріп, огірки і редиска. 

Якщо вам випадало проходити співбесіду, ви неодмінно мали справу з рекрутером. Можливо, навіть плутали його з ейчаром. І навпаки. Це нормально, адже ринок рекрутингу в Україні молодий, а роль, функції й обов’язки спеціалістів не завжди чітко сформульовані, відтак незрозумілі широкому загалу.

Спробуймо розібратися, хто такі рекрутери і чим вони займаються; як відрізнити класного спеціаліста від посереднього; що необхідно для входу в ІТ-рекрутинг і скільки там заробляють.

Текст стане у пригоді як власникам компаній, які роздумують про доцільність рекрутингу, так і фахівцям, які безпосередньо займаються пошуком та наймом персоналу.

Рекрутери — не ейчари

Якби Леонід Кучма, наш другий за ліком президент і за сумісництвом автор книги «Україна — не Росія», колись задумався про написання праці на тему рекрутингу, та, ймовірно, б дістала назву «Рекрутери — не ейчари».

Кажуть, аби дати раду із самоідентифікацією, спочатку слід визначити, ким ти точно не є. Так на стежину рекрутерів можна вибратись манівцями HR-ів. Якщо ейчари піклуються про атмосферу всередині колективу, вирішують організаційні питання, виконують роль психологів, а іноді й офіс-менеджерів, то рекрутери шукають і наймають. As simple as that.

HR — це людина, яка опікуватиметься вами у компанії. Рекрутер — перша зупинка на шляху до компанії. Якби професія рекрутера мала попит серед наших предків, у спадок нам дістався б афоризм на кшталт «Моя хата скраю — першим кандидата стрічаю».

Портрет (не)пересічного рекрутера

Успіх будь-якого бізнесу забезпечують люди. Забезпечити бізнес правильними людьми — обов’язок рекрутера. Спеціаліст з найму персоналу, як in-house, так і той, з яким співпрацюєте на аутсорсі, є амбасадором вашого бренду, вагомою частиною іміджу й корпоративної культури.

Рекрутер, усупереч поширеному стереотипу, не має будь-що продати вакансію. Скоріше йдеться про гнучкість, можливість зіставляти цілі й інтереси компанії із вміннями і бажаннями кандидата. Серед іншого, рекрутер мусить вміти підлаштовуватися і чинити так, щоб люди відчували свою значущість. Інколи для цього необхідно вислухати сльозливу історію кандидата про нещасливе кохання, а, може, й пропустити келишок пива у позаробочий час.

Справити позитивне перше враження про компанію загалом і про вас зокрема допоможуть базова грамотність і розуміння принципів ведення ділового листування. Швидше за все, кострубате повідомлення із надміром канцеляризмів і кліше вкриється пилом і лишиться непрочитаним. «Дружні колективи» і «перспективні проєкти» облишмо на звалищах історії.

Якщо справа дійде до очної зустрічі, важитимуть не лише професійні навички і технічна обізнаність, а й охайний зовнішній вигляд і зв’язне мовлення. Най дехто вважатиме трюїзмом, але з собою завше варто мати емпатію, щирість і те, що англійською зветься «curiosity». Не слід забувати про посмішку. Приказка стародавніх китайців стверджує: перш ніж відкрити магазин, навчіться посміхатись.

Знання й інструменти

Дослідження, проведене LinkedIn у 2015 році, засвідчило: найчастіше рекрутерами стають випускники факультетів психології, бізнесу, маркетингу та соціології. Не знаю, чи ці результати релевантні й донині, але можу запевнити: розуміння кожної із зазначених галузей стануть у пригоді й свідчитимуть про високий рівень спеціаліста.

Звісно, не обійтися без технічної грамотності й набору базових інструментів. У стартер-пак рекрутера зазвичай входять пошукові платформи, CRM, Boolean search.

Якщо тривалий час послуговуватиметеся тим самим інструментом, неминуче пропустите появу нових технологій, відтак програєте у швидкості та якості. До речі, хороший інструментарій коштує грошей: публікації на job-сайтах, платна робота з LinkedIn, додаткові джерела на кшталт ATS і пошукових сервісів, доступи до баз кандидатів тощо.

А про що питати?

Колись Вінстон Черчилль сказав: «Статті з переліком питань, які має поставити кожен рекрутер, не вартують паперу, на якому написані». І хоча приналежність сера Вінстона до цієї цитати (як і до купи інших) — під великим сумнівом, подібні матеріали продовжують і донині виринати в інтернетах, засмічуючи цифровий простір.

Правда у тому, що не існує жодного оптимального списку питань. Як і немає відверто поганих питань. Так, так, «Ким ви бачите себе через 5 років?» теж має право на життя. Важить лишень, коли і кому ті питання ставити, як їх правильно формулювати і що робити з відповідями, адже після інтерв’ю належить провести аналітичну роботу, виділити найважливіше з-поміж пустої балаканини.

Можливо, «Яка ваша мотивація прийняти цей офер?» спрацює краще, якщо спитати «Серед двох оферів із однаковою платнею який оберете ви?». Іншим разом спробувати дізнатися про емоції, які людина відчуває, виконуючи ту чи іншу роботу. Незалежно від того, наскільки говіркий трапився кандидат, вами має керувати любов до спілкування, вміння слухати й чути.

Вхід у професію. Рекрутинг в ІТ

Присутній у всіх без винятку сферах й інстанціях рекрутинг є доволі легкою для входу професією. Навчитись допоможуть численні курси й вебінари, а швидкій адаптації на роботі сприятиме досвід у активностях: від шкільних КВК і самоврядування до волонтерської допомоги та громадських ініціатив.

Ситуація з рекрутингом в ІТ схожа на інші сфери і відмінна водночас. Схожа — коли мова йде про вхід у професію, відмінна — коли про все решта.

Насамперед галузь вирізняється зарплатними ставками. За даними Djinni за 2021 рік, в HR-напрямі в IT можна заробляти до $4 000, враховуючи бонуси. Разом із тим варто розуміти: дохід відрізнятиметься в залежності від типу компанії. В рекрутинговій агенції ставка зазвичай менша, ніж у продуктовій компанії, а в аутсорсингових бізнесах заробляти більше дозволить ведення кількох проєктів одночасно.

Втім, будьте готові: разом із потенційно приємними цифрами на банківській картці вас чекатимуть перевантажений ринок, великий обсяг задач і ще більша кількість непрочитаних повідомлень. До початку повномасштабного вторгнення рф кількість вакансій в ІТ перевищувала кількість CV, відтак працювало негласне правило: candidate is a king. Після 24 лютого вакансій стало значно менше, кандидатів навпаки — більше. Наразі не випадає прогнозувати, коли ситуація стабілізується та повернуться старі правила (і чи повернуться взагалі).

Шлях в tech рекрутинг найкраще торувати через знайомство з ринком ІТ, ключовими термінами, розлогими статтями і аналітикою. У пригоді стануть платформи на кшталт DOU, AIN, Djinni, Hurma, Vector тощо. Не слід забувати і про знайомих айтівців, в яких завше можна попросити фідбек.

Чим надихатися?

Книги:

— Geoff Smart and Randy Street. «Who: Solve your #1 problem»;
— Claudio Fernández-Aráoz. «It’s Not the How or the What but the Who: Succeed by Surrounding Yourself with the Best»;
— Ларрі Кінг. «Як розмовляти будь з ким, будь-коли і будь-де. Секрети успішного спілкування»;
— Дейл Карнегі. «Як здобувати друзів і впливати на людей».

Фільми:

— «Джеррі Магуайер» (Jerry Maguire), 1996 р.;
— «Мисливці за головами» (Headhunter), 2009 р.;
— «Вище неба» (Up in the Air), 2009 р.;
— «Вовк з Уолл-Стріт» (Wolf of Wall Street), 2013 р.

Замість висновків

Рекрутер — вільний художник, який, за умови грамотної комунікації з власником бізнесу, стає надійним партнером останнього. Розуміння цілей та місії конкретного проєкту, занурення у процеси й корпоративну культуру свідчитимуть про високу кваліфікацію спеціаліста, його зацікавленість і мотивацію. А там, де є зацікавленість і мотивація, якісний результат є лише питанням часу.

2021 рік видався напрочуд урожайним для галузі IT в Україні. Обсяг експорту за останні три роки виріс удвічі і тепер становив $6,8 млрд. Кількість спеціалістів у секторі зросла з 244 тис. до 285 тис. осіб, а самі спеціалісти сплатили рекордні 23,5 млрд. гривень податків.

Аналітики прогнозували розвиток позитивної динаміки і в 2022 році. Аж тут про себе нагадав східний сусід…

На варті державної економіки

До 24 лютого IT-індустрія входила до трійки лідерів серед експортних галузей України. Якщо металургія і сільське господарство після російського вторгнення зі зрозумілих, переважно логістичних, причин забуксували, то мобільний IT-сектор, здається, обмежився лишень незначним падінням у показниках.

Онлайн-опитування спільноти програмістів DOU (Developers of Ukraine), проведене наприкінці березня, засвідчує: 84% фахівців повернулися до роботи фултайм, лишень 6% — роботу втратили.

Результати опитування, що його провели в Асоціації IT Ukraine, також наштовхують на оптимістичні висновки. Від 50 до 80% спеціалістів залучені до виконання проєктів, 77% опитаних компаній зберегли клієнтів та обсяги контрактів.

Крім того, айтівці охоче надають фінансову допомогу ЗСУ, ТрО та співгромадянам. Виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк зазначає: “Лише за перші дні війни, ІТ-компанії перерахували у вигляді прямих податків, на потреби армії та гуманітарну допомогу понад 25 млн дол.”

Усі дороги ведуть на захід. Захід України

Переважна більшість IT-фахівців залишилась в Україні, хоча й змушена була мігрувати в західному напрямку. Згідно вищезгаданих опитувань, українські розробники найчастіше знаходять прихисток у Львові, Івано-Франківську та на Закарпатті.

Як повідомляють у DOU, частка тих, хто виїхав за межі країни, відносно невелика — 14%. Додають: “На тенденції переміщення суттєво вплинув той факт, що близько 75% IT-спеціалістів — чоловіки, які не можуть виїжджати за кордон в умовах воєнного стану”.

CEO Львівського IT Кластера Степан Веселовський стверджує: “Якщо говорити про Львів, то до війни тут було майже 31 тис. людей, які працювали в індустрії. Зараз, за моїми оцінками, від 70 до 100 тис. айтівців перебувають у Львівський області”.

В інтерв’ю AIN.UA Веселовський закликає IT-компанії сплачувати податки наперед та акцентує на важливій соціальній місії айтівців. “Люди, які переїхали і тимчасово живуть в новому місті, вже створюють цінність для місцевої економіки. Ми чітко розуміємо, що їх присутність в регіоні створить як мінімум одне нове робоче місце в умовах війни, а може й більше”.

IT Army of Ukraine

Кіберфронт: IT-армія та нові корисні застосунки

У перші дні повномасштабного вторгнення Міністерство цифрової трансформації оголосило про створення IT-армії України. Спеціалісти приєднуються до телеграм-каналу, де отримують необхідні інструкції. Айтівці проводять DDoS-атки на російські сайти (зокрема постраждали портали ФСБ росії, уряду рф, президента рф тощо), залишають скарги на ворожі сторінки і ботів у соцмережах.

Окрім того, невтомні українські розробники щотижня презентують нові програми і додатки, що полегшують життя в умовах війни.

YouControl створили застосунок миттєвої перевірки особи “ТиХто” на основі відкритих баз даних. Сервіс дозволяє просканувати людину на зв’язки з криміналом, ДРГ та окупантами.

Новий застосунок для операційних систем macOS від MacPaw — SpyBuster — попереджає про наявність російських і білоруських програм на комп’ютері, а також блокує потенційні небезпечні підключення до серверів окупантів.

Не забуваймо й про релакс. Розробники із Native Games Studio створили безкоштовну гру, в якій кожен охочий може дати ляпаса путіну… квіткою соняшника.

Допоки хоробрі воїни у лавах ЗСУ боронять країну зі зброєю в руках, IT-спільнота надійно тримає тил, проявляючи свої найкращі якості: згуртованість, обізнаність і креативність. Українці адаптувалися до нових умов життя і з кожним днем наближають перемогу!

Як непаніки дають собі раду під час війни.

 

Друзі, тримаймось. Все буде Україна. Сидіть вдома, слідкуємо”, — написав у загальному чаті наш COO і кофаундер Євген. За дві хвилини наступить п’ята ранку, але країна вже не спатиме. Від Луганська до Львова повітря пронизуватимуть вибухи російських крилатих ракет.

Прийняти й адаптуватися

Україну охопила нова, воєнна, дійсність. Про стару, мирну, нагадують лишень окремі спогади, галереї мобільних телефонів, мимоволі залишені в холодильниках каструлі з борщем і гречкою.

Нова реальність — словосполучення, яке раніше застосовували у розмовах про ковід (пам’ятаєте, був такий?). З 24-о лютого воно набуло свіжих, більш актуальних відтінків значення.

“Ще вчора ми з дітьми каталися на велосипеді, я займалася йогою і танцювала бачату”, — пригадує Тетяна, наша lead recruiter. Війна заскочила Таню у затишному Франківську і змусила шукати прихистку в Європі. Разом з малечею вона вже двічі змінювала житло, а у власній оселі розмістила біженців з різних куточків України.

Рекрутерка Надя разом із хлопцем забрали кота і виїхали зі села під Києвом, а в переліку їхньої рутини відтепер є зідзвон з родичами, регулярний моніторинг телеграм-каналів і заспокійливе перед сном. Такий собі стартер-пак українця/українки.

Незаплановані подорожі

Ще одним атрибутом війни стали кількаденні виснажливі мандрівки у пошуках безпечного місця.

Марія, яка нещодавно відзначила річницю перебування у нашій команді, провела декілька ночей з родиною у харківському метро. Незабаром вони вирішили вибиратися з понівеченого росіянами міста. У пункті призначення опинилися аж за сім днів, щоденно по дванадцять годин перебуваючи за кермом.

Схожа історія спіткала Олену, яка разом з дочкою провела три доби у дорозі без сну. Попри фізичне й емоційне виснаження, Олена була вражена гостинністю і дружелюбністю незнайомих людей: як українців, так і поляків. “Нас годували, із собою давали їжу, одяг і дитячі іграшки”.

Ледве не єдиним непаніком, якому не довелося змінювати локацію, став наш project execution lead Андрій, що ще у січні перебрався на Балі. “Може здатися, що війна десь далеко. Але ні. Навіть тут відбуваються мітинги на підтримку України. Ми з дівчиною купили жовту і блакитну тканину, у місцевому ательє нам пошили прапор. Росіяни на острові ховаються і говорять пошепки”.

Не стояти осторонь 

Роззосереджені по різних куточках світу, ми поступово вмонтовуємо себе у нові реалії. Запускаємо робочі процеси, поповнюємо чати мемами з недолугими загарбниками. Водночас займаємось волонтерською діяльністю.

Уже 28-о лютого провели першу робочу зустріч і одноголосно вирішили ставати до праці. “Нині важливо, щоб кожен воював на своєму фронті”, — наголошує CEO Олексій. Відтак, поки хлопці й дівчата у лавах ЗСУ роблять смерть ворогам, ми шукаємо кандидатів, пишемо тексти і ґенеруємо ідеї.

When blood gets on the blue-yellow flag, it turns red-black

Don’t Panic та кожен з нас окремо надаємо фінансову підтримку армії. Дехто допомагає літнім людям із ліками, хтось випікає хліб та булочки для

 переселенців, віддає речі з власного гардеробу, надсилає гроші на лікування бійцям.

Наша менеджерка з розвитку Настя перебралася до Словаччини, де робить добрі справи у волонтерському пункті: підсоблює з документацією, знаходить українцям помешкання, поширює інформацію.

Готові до різних сценаріїв, непаніки вголос розмірковують про літній корпоратив. Сьогодні ми сильні як ніколи. А завтра, як каже Сергій Жадан, прокинемось ще на один день ближче до нашої перемоги.

Слава Україні!